[АлексНАх]

Уважаемые колеги!
Ситуация: нами, компанией из Украины, был подписан контракт поставки согласно FCA с нашими Венгерскими партнерами. Сложилась банальная ситуация, товар после отгрузки пропал на територрии Европы, покупатель (венгры) товар не получили и соответственно проплату по данному грузу не совершили.
Мы приняли решение обратится в суд для разрешения спора и дабы прикрыть не поступившую валюту. Но возникает ВОПРОС: в контракте обнаружилась такая арбитражная оговорка:

"
АРБИТРАЖ

10.1. Стороны будут стремиться к разрешению всех споров путем переговоров. В случае если достижение согласия невозможно, споры окончательно будут рассматриватся в арбитражном суде города Москвы.
10.2. Постановления вышеуказанного суда будут являться обязательными для обеих сторон. "

как бы возникают сомнения в подсудности данного спора в данном суде.
как поступить правильнее? куда обратится?

[АлексНАх]

очень нужна помощь, берут сомнения что арбитражный суд г.Москвы приймет на рассмотрение иск с двумя иностранными сторонами, так как в АПК не могу найти договорной подсудности лиц в этом смысле, но в тоже время есть статья 249 АПК РФ. Не спец по законодательству РФ, может у кого есть опыт в данном вопросе, поделитесь) буду очень благодарен!

[metal]

Стороны по договору могут определиться по правилам какого судопроизводства и вообще право какой страны они будут применять для разрешения возникших споров. Обычно в оговорке указывается именно право какой страны применяется или какой торгово промышленной палате (какой страны) будет передан спор. Фактически в вашем договоре оговорка о праве РФ. Если одна из сторон находится по территории арбитражного суда г. Москвы, то проблем скорее всего нет. В любом случае, с сылкой на данную оговорку вы можете подать иск именно туда. Если в московском арбитраже решат что обратились не по адресу, то в определнии им прийдётся обосновывать почему они это не могут рассмотреть и соответственно чья это подсудность. Ну а дальше идти куда "послали".

[Лари]

Согласно комментарию к ст.249 АПК РФ международная договорная подсудность, направленная на изменение установленной законодателем территориальной подсудности, невозможна по делам, связанным с гос.тайной, по делам исключительной международной подсудности дел, установленной национальным законом или международным договором, а также по делам особого производства. Во всех других случаях законодатель допускает возможность изменения международной подсудности соглашением сторон. Т.е вам надо посмотреть законодательство Венгрии, имеются ли международные соглашения по вопросам подсудности с ней, а главное даже если Арб.суд Москвы рассмотрит Ваш спор, признают ли на территории Венгрии это решение и признают ли и примут к исполнению. это мне кажется самый важный вопром, так что смотрите в каком международном соглашении участвует Венгрия, например в Гаагском или другом, вот у России и Украиной есть такое Соглашение 20.03.1992г. "О порядке разрешения споров, связанных с осуществлением хоз.деятельности"

Вы не могли бы нам помочь в таком вопросе, наша фирма находится в Москве, у нас есть решение Арбитражного суда г. Москвы о взыскании денежных средств с должника-фирмы, который зарегистрирован в Днепропетровске, в какой суд надо направить наше решение для признания его на территории Украины и принятия к исполнению, а также оплачивается ли это госпошлиной, заранее с большой благодарностью

[metal]

Здравствуйте Лари.
Простите не подскажу, сам не знаю, к сожалению.

[Лари]

Да, к сожалению встает вопрос между хозяйственным судом и районным судом общей юрисдикции, к сожалению никак не могу выяснить, но все равно спасибо, что не оставили без внимания, удачи!

[АлексНАх]

Лари, спасибо Вам за ответ. вот мой) это Глава 8 ГПК Украины

Розділ VIII
ПРО ВИЗНАННЯ ТА ВИКОНАННЯ РIШЕНЬ
IНОЗЕМНИХ СУДIВ В УКРАЇНI

Глава 1
ВИЗНАННЯ ТА ЗВЕРНЕННЯ ДО ВИКОНАННЯ РIШЕННЯ
IНОЗЕМНОГО СУДУ, ЩО ПIДЛЯГАЄ ПРИМУСОВОМУ
ВИКОНАННЮ

Стаття 390. Умови визнання та виконання рішення іноземного
суду, що підлягає примусовому виконанню

1. Рішення іноземного суду визнається та виконується в
Україні, якщо його визнання та виконання передбачено міжнародними
договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою
України, або за принципом взаємності за домовленістю ad hoc з
іноземною державою, рішення суду якої має виконуватися в Україні.

Стаття 391. Строки пред'явлення рішення іноземного суду
до примусового виконання

1. Рішення іноземного суду може бути пред'явлено до
примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня
набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення
періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового
виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням
заборгованості за останні три роки.

Стаття 392. Суди, що розглядають справи про надання дозволу
на примусове виконання рішення іноземного суду

1. Питання про надання дозволу на примусове виконання рішення
іноземного суду на клопотання стягувача розглядається судом за
місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.

2. Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або
місцезнаходження на території України або його місце проживання
(перебування) або місцезнаходження невідоме, питання про надання
дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду
розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника.

Стаття 393. Порядок подання клопотання про надання дозволу
на примусове виконання рішення іноземного суду

1. Клопотання про надання дозволу на примусове виконання
рішення іноземного суду подається до суду безпосередньо стягувачем
або у порядку, встановленому міжнародними договорами, згода на
обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

2. Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких
надана Верховною Радою України, передбачено подання клопотання про
надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду
через органи державної влади України, суд приймає до розгляду
клопотання, що надійшло через орган державної влади України.

Стаття 394. Вимоги до клопотання про надання дозволу
на примусове виконання рішення іноземного суду

1. Клопотання про надання дозволу на примусове виконання
рішення іноземного суду подається у письмовій формі і повинно
містити:

1) ім'я (найменування) стягувача або його представника (якщо
клопотання подається представником), зазначення їхнього місця
проживання (перебування) або місцезнаходження;

2) ім'я (найменування) боржника, зазначення його місця
проживання (перебування), його місцезнаходження чи
місцезнаходження його майна в Україні;

3) мотиви подання клопотання.

2. До клопотання про надання дозволу на примусове виконання
рішення іноземного суду додаються документи, передбачені
міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана
Верховною Радою України.

3. Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких
надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів,
що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого
договору, до клопотання додаються такі документи:

1) засвідчена в установленому порядку копія рішення
іноземного суду, про примусове виконання якого подається
клопотання;

2) офіційний документ про те, що рішення іноземного суду
набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні);

3) документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої
постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в
судовому процесі, була належним чином повідомлена про час і місце
розгляду справи;

4) документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу
рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже
виконувалося раніше);

5) документ, що посвідчує повноваження представника стягувача
(якщо клопотання подається представником);

6) засвідчений відповідно до законодавства переклад
перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою
міжнародними договорами України.

4. Суд, встановивши, що клопотання і документи, що додаються
до нього, не оформлено відповідно до вимог, передбачених цією
главою, або до клопотання не додано всі перелічені документи,
залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з
документами, що додано до нього, стягувачеві (або його
представникові).

Стаття 395. Розгляд клопотання про надання дозволу
на примусове виконання рішення іноземного суду

1. Про надходження клопотання про надання дозволу на
примусове виконання рішення іноземного суду суд у п'ятиденний
строк письмово повідомляє боржника і пропонує йому у місячний
строк подати можливі заперечення проти цього клопотання.

2. Після подання боржником заперечень у письмовій формі або у
разі його відмови від подання заперечень, а так само коли у
місячний строк з часу повідомлення боржника про одержане судом
клопотання заперечення не подано, суддя постановляє ухвалу, в якій
визначає час і місце судового розгляду клопотання, про що стягувач
і боржник повідомляються письмово не пізніше ніж за десять днів до
його розгляду.

3. За заявою стягувача або боржника і за наявності поважних
причин суд може перенести час розгляду клопотання, про що
повідомляє сторони.

4. Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове
виконання рішення іноземного суду проводиться суддею одноособово у
відкритому судовому засіданні.

5. Неявка без поважних причин у судове засідання стягувача
або боржника або їх представників, стосовно яких суду відомо про
своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою
для розгляду клопотання, якщо будь-якою з сторін не було порушено
питання про перенесення його розгляду.

6. Розглянувши подані документи та вислухавши пояснення
сторін, суд постановляє ухвалу про надання дозволу на примусове
виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні
клопотання з цього питання. Копія ухвали надсилається судом
стягувачеві та боржникові у триденний строк з дня постановлення
ухвали.

7. Якщо рішення іноземного суду вже виконувалося раніше, суд
визначає, в якій частині чи з якого часу воно підлягає виконанню.

8. Якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в
іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму
в національній валюті за курсом Національного банку України на
день постановлення ухвали.

Стаття 396. Підстави для відмови у задоволенні клопотання
про надання дозволу на примусове виконання
рішення іноземного суду

1. Клопотання про надання дозволу на примусове виконання
рішення іноземного суду не задовольняється у випадках,
передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких
надана Верховною Радою України.

2. Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких
надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, у
задоволенні клопотання може бути відмовлено:

1) якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на
території якої воно постановлено, не набрало законної сили;

2) якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення
іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у
судовому процесі через те, що їй не було належним чином
повідомлено про розгляд справи;

3) якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить
виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно
до закону органу України;

4) якщо ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими
сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах, що набрало
законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у
спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же
підставах до часу відкриття провадження у справі в іноземному
суді;

5) якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода
на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та цим
Законом строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового
виконання в Україні;

6) якщо предмет спору за законами України не підлягає
судовому розгляду;

7) якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України;

8) в інших випадках, встановлених законами України.

Стаття 397. Оскарження ухвали суду

1. Ухвала про надання дозволу на примусове виконання рішення
іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього
питання може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені цим
Кодексом.

Стаття 398. Звернення до примусового виконання рішення
іноземного суду

1. На підставі рішення іноземного суду та ухвали про надання
дозволу на його примусове виконання, що набрала законної сили, суд
видає виконавчий лист, який надсилається для виконання в порядку,
встановленому законом.

[Лари]

Алекс, спасибо большое за ответ, но я не знаю Украинского языка и перевести у нас не кому